Дорогі мешканці Чугуївської громади!

Щороку 4 червня Україна та весь цивілізований світ схиляють голови у глибокій скорботі. Цей день визначений ООН та нашою державою як День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Немає нічого страшнішого, ніж смерть дитини. Це невимовний біль, який не здатні вилікувати роки, і рана, яка назавжди залишиться кровоточити в серці нашої нації. Російські загарбники прийшли на нашу землю, щоб відібрати у нас найцінніше — майбутнє. Вони цинічно руйнують дитячі садочки, школи, пологові будинки та житлові квартали, обриваючи життя тих, хто мав рости, кохати, творити та розбудовувати вільну Україну.

Для нашої Чугуївської громади цей біль є особистим і надзвичайно глибоким. Страшний 2022 рік назавжди забрав у нас трьох янголят, трьох юних жителів нашої громади, чиї життя були безжально розірвані ворожими обстрілами:

Тарасенко Антон — йому назавжди залишиться 13 років;

Красиля Микола — попереду мало бути ціле життя, яке зупинилося у 15;

Гриценко Анастасія — маленька одинадцятирічна дівчинка, у якої ворог відібрав право подорослішати.

Кожне з цих імен — це невимовна трагедія для батьків, жахлива втрата для нашої громади і суворий вирок міжнародному злочинцю-агресору. Ми не маємо права забути жодну дитину, чиє дитинство спалила війна. Ми не маємо права пробачити.

Сьогодні я висловлюю найглибші співчуття батькам, рідним та близьким Антона, Миколи та Анастасії, а також родинам усіх загиблих українських дітей. Уся Чугуївська громада розділяє з вами цей невимовний, непоправний біль.

Світла пам’ять про наших маленьких янголів завжди житиме в наших серцях. А для наших Захисників на передовій їхні втрачені життя є найсильнішою мотивацією боротися, заради того, щоб жодна українська дитина більше ніколи не здригалася від вибухів і не ховалася в укриттях.

Сьогодні ми схиляємо голови у загальнонаціональній хвилині мовчання.

Вічна пам’ять невинно вбитим дітям України.

Царство Небесне нашим маленьким землякам